Нещодавно в ЗМІ з'явилася новина: в Алмати природоохоронної поліцією будуть штрафувати торгові точки за неестетичну рекламу, що вважається порушенням правил благоустрою території мегаполісу. Зокрема, співробітники природоохоронної поліції Бостандикского району вирішили, що фасад будівлі одного з торгових домів рясніє кричущої настирливої ​​рекламою, порушені естетичні норми, за що накладено адміністративний штраф.

Як пишеться ім'я турецького президента?

Насправді, естетика міських вулиць і будівель - важлива і потрібна сфера діяльності державних органів, і починання природоохоронної поліції повинно отримати повсюдне поширення не тільки в Алмати, але і по всьому Казахстану. І сфера діяльності цієї організації повинна охоплювати не тільки рекламу, а й проблему сміття.

Свого часу глава держави пропонував карати за кинуте на вулиці сміття, але ця пропозиція не отримала повсюдної реалізації. Щоб городяни були охайні, повинні бути відповідні закони і правила, за виконанням яких повинні стежити всі - і влада, і природоохоронна поліція, і населення, і справно працюють міські служби. В Алмати, наприклад, місця для виносу сміття, сміттєві контейнери - це тихий жах, особливо якщо вони не обгороджені - нерідко ємності переповнені, і сміття горою височить біля них. Вид самих контейнерів не змінюється за багато років і залишає гнітюче враження - хоч би їх пофарбували в різні кольори. І треба штрафувати АТ «Тартип» не тільки за звалища біля переповнених баків, але і за брудні і старі контейнери, недоглянуті майданчика.

Кричуща настирлива реклама, крім неестетичності, має і інші недоліки, зокрема їх зміст, особливо державною мовою. Тут, як то кажуть, повне роздолля для «словесного сміття». Всілякі вивіски, рекламні банери, написи в держустановах, анотації до ліків, різні квитанції, пояснення в терміналах і т.д. грішать не тільки смисловими, стилістичними, але і граматичними помилками. В цілому, мовне поле соціальної інформації викликає подив: чому досі не налагоджений відповідний контакт між рекламними організаціями міста та спеціальними органами, які відповідають за зовнішню рекламу, в тому числі за грамотність змісту?

Не сказати, що по рекламним написам, вивісок вивчають казахську мову, проте, як наймасовіша сфера побутування мови вулична реклама впливає на формування мовного середовища. Наприклад, назви вулиць, які, між іншим, потрапляють і в офіційні документи. Якщо пройтися по вулиці Тургут Озала, то можна побачити різні написання імені турецького президента казахською мовою: Турғут Озал, Тұрғит Өзал і ін. В інтернеті зустрічається і таке написання - Турғут Өзал. Але яке з них правильне? Виявилося, в табличках назв вулиць немає норми написання турецького імені Turgut Özal казахською мовою - це не тільки недоробки рекламників, а й лінгвістів.

Один з головних ознак літературної мови - його нормативність (наявність норм) і кодифицированность (опис норм в довідниках, словниках). Наприклад, комп'ютер розпізнає ненормованість (помилки в граматиці, стилістиці і т.д.) в тексті російською мовою, українською - ні. Це вже помітно при звичайному наборі тексту: на моніторі ненормовані слова російською мовою виділяються червоною лінією, а на казахському - немає. Відсутність єдиної літературної норми, стандартизації говорить про давню лінгвістичної проблеми казахської мови, яка проявляється і в рекламі.

Коли буде системний підхід?

Багато сторін соціального життя повинні регулюватися, управлятися державою, місцевою владою, а не пускатися на самоплив. Взагалі-то, вищевказана проблема не є дуже складною, нерозв'язною, що вимагає великих коштів і часу - можна її вирішити наявними організаціями, але відносини між ними повинні бути відповідальними, впорядкованими і законодавчо закріпленими.

Якщо штрафувати ті ж рекламні агентства за неписьменні написи, стилістичні похибки, вони швидко знайдуть кваліфікованих перекладачів, лінгвістів, які грамотно переведуть тексти, перевірять їх стилістику і т.д. А це можливо при системному підході: необхідний Інститут соціальної лінгвістики, про що ми пишемо постійно, Інститут повинен бути відповідальним за тексти в соціальній сфері, можливо, потрібно створити і мовну поліцію, як пропонували деякі діячі та ін.

Адже ця проблема з кожним роком поглиблюється: в міру розширення застосування державної мови в різних областях з'являються нові недоробки. У підсумку ці похибки поступово і непомітно починають впливати на стан мови в цілому - неписьменні переклади і стилістичні обороти вже використовуються в повсякденному житті, їх переймають споживачі, або викликають негативне ставлення населення до державної мови в соціальній сфері.

Наприклад, неграмотний переклад з російської (або англійської) мови в терміналах породжує проблеми для казахоязичних клієнтів, які будуть змушені покладатися на оголошення з російською мовою. Ось, приклад «механічного» перекладу на казахську мову з терміналу компанії Kcell: «Ләббай күт-, транзакція өндіріледі сол біреу уақит қаризға алу біледі, түймені Back браузерде баспаппин». Російською мовою це звернення до клієнта зрозуміле і звучить так: «Будь ласка чекайте, проводиться транзакція це може зайняти деякий час, не натискайте кнопку Back в браузері». Переклад з російської мови на казахський здійснений за допомогою онлайн-перекладача, в результаті вийшов незрозумілий «словесне сміття», який робить сумнівним використання державної мови в терміналах.

Основною причиною некоректності рекламних текстів українською мовою є переклад за допомогою онлайн-перекладача, прямий, підрядковий переклад. Іншими словами, рекламщики економлять на перекладі: онлайн-перекладач - безкоштовний, а за реальний переклад виплачують гонорар як за простий підрядник, а це маленька сума, що відбивається в результаті. Звичайно, в перекладацькій середовищі можуть бути різночитання з приводу коректності текстів, однак переклад кваліфікованого перекладача коштує недешево.

Всі знають проблему реклами на казахською мовою, але вона не вирішується протягом багатьох років. Як каже керівник відділу з розвитку мов і координаційної роботи Управління з розвитку мов Алмати Бакит Калимбет: «Наші фахівці проводять моніторинг міської реклами, виявляють помилки. Так, ми можемо відправити лист в будь-яку організацію із зазначенням помилок. Але якщо організація не реагує, що тоді робити? Далі ми можемо передати дані в прокуратуру - на цьому закінчуються наші повноваження. Звичайно, можна довести справу до суду, але це тривалий процес, тяганина - рідко хто наважиться доводити справу до суду ».

Виходить, що законодавчі основи не діють належним чином на недбайливих рекламників, недосконала сама система організації рекламного бізнесу. Хоча за чинним законодавством після завершення мораторію на перевірку за помилки можна накладати штраф від 10 до 50 МРП в залежності від типу підприємства.

• Заговорить реклама на грамотному мовою?

Таке становище склалося давно. Створюється враження, що воно влаштовує багатьох державних органів та рекламних структур, які звикли до цієї ситуації, і ні в однієї із задіяних в ній сторін немає особливого бажання змінювати її. Тим більше що і громадськість виявляє до неї інтерес від випадку до випадку.

Вивченням державної мови в засобах візуальної інформації міста з 2013 року займається Земфіра Ержан, співробітник скарбниці культури Міністерства культури і спорту. Земфіра Ержан говорить про креолізації мови - це процес, в результаті якого піджин (спрощена мова) починає обслуговувати всі основні комунікативні потреби соціуму.

«Ми починали проект« Міське середовище »в рамках сайту kieli7su, - каже Земфіра. - Сферою мого професійного уваги стала реклама - написи на покажчиках, дорожніх знаках, рекламних щитах, вивісках. Переважну частину міських написів становлять лінгвістичні кальки. Ми спостерігаємо мовну інтерференцію (наслідки впливу однієї мови на іншу), яка активно ламає і руйнує мову, підміняючи його креолізованного сурогатом.

Наприклад, банер з написом «Сөзсіз кепілдік», що, по ідеї, позначає безумовну гарантію, але семантично звучить як «безсловесна гарантія». Або слоган, який став в російській мові вже самостійним фразеологізмом, «Найважливіше погода в домі» в казахському варіанті звучить як «Ең бастиси үйдегі Ауа райи». Тобто являє собою повну і бездумну кальку з російської, хоча в казахською мовою слово «Ауа райи» вживається тільки для позначення метеорологічних явищ.

Поширена помилка: «Дүкені (назва) Магазин». Хоча за законами мов має бути так: «Магазин (назва) Дүкені», якщо вже не хочеться писати назву двічі. Звичайно, за Законом про мови зліва або зверху має бути державною мовою. Але ж не можна нехтувати і законами самої мови! Значить, в такому випадку слід просто писати зліва повністю текст вивіски українською мовою, а праворуч - російською.

Наприклад, в акімату розроблені заходи, покликані поставити заслін помилок в текстах зовнішньої реклами. Але на практиці вся ця «система» тримається на плечах єдиного фахівця навчально-методичного центру КГП «Тіл»! Уявляєте, яким унікально високим повинен бути рівень його професійних компетенцій!

У цьому напрямку слід робити не розрізнені кроки, а комплекс системних заходів, що включають створення мовної поліції, наукового центру з вивчення сучасного казахської мови (наприклад на базі скарбниці культури при МКіС РК); продуманої і ефективної системи контролю над грамотністю навколишнього середовища ».

Дастан ЕЛЬДЕСОВ

[email protected]